неділя, 7 жовтня 2012 р.



Вшанування
ПАМЯТІ АКАДЕМІКА

Славний наш Прикарпатський край, бо на світлинах його життя постаті відомих вчених, громадських діячів та людей різних покликань, яких об’єднювала роками спільна праця на благо рідної землі. Однією з таких світлих постатей став громадянин активної життєвої позиції, відомий професор, видатний академік Михайло Федорович Тимочко, уродженець села Кропивник (Івано-Франківської області, Долинського району). Школа в рідному селі вже давно носить імя шанованого діяча наукових праць. Минулої суботи на фасаді цього навчального закладу відбулось відкриття та освячення меморіальної дошки в знак його доброї і світлої пам’яті .
На святі були присутні голова районної державної адміністрації Олександр Криницький, заступник голови обласної держадміністрації Василь Брус, начальники відділів освіти та культури Володимир Сподар й Володимир Гібчинський, директор Вигодського держлісгоспу Ігор Тимочко, відповідальний секретар районної організації Товариства охорони пам'яток історії та культури Ольга Федоришин, поет Роман Любко. Вшанувати пам’ять та проявити глибоку повагу до свого колеги і наставника приїхали науковці зі Львова, колишні учні.
Поминальну панахиду й освячення памятної дошки провели всечесні отці: Ярослав Лашків, Вітольд Левицький та Зореслав Котович.
З вітальним словом виступив голова РДА Олександр Криницький, заступник голови ОДА Василь Брус, меценат й директор Вигодського держлісгоспу Ігор Тимочко, який являється не просто однофамільцем, а й родичем видатного академіка. Святковою промовою та спогадами поділився з присутніми рідний брат Михайла Федоровича – Іван Тимочко.
Свій виступ доповнили колеги- львів’яни: доцент кафедри нормальної фізіології Львівського медуніверситету імені Данила Галицького Олексій Мисаковець, доцент кафедри біохімії  Юрій Свистун та Ольга Наливайко.
Діти цієї школи мають з кого брати приклад та нести з високо піднятою головою ім’я феномена наук. Яскравим прикладом була спільно з педагогами й організаторами свята підготовлена програма, де школярі розповідали про життя Михайла Федоровича. У виконанні учнів прозвучала музична композиція « Чуєш, брате мій», яка щирим  виступом линула в серця присутніх і наче спогадом з минулого лягала тим обірваним осіннім листом на подвіря шкільного майданчика.
В селі на честь академіка відкрито музей, в якому окремою експозицією відображено сторінки долі та його наукову діяльність.
Спогадів плин просто розмивав береги свята, кожного переповнювали емоції. На очах родини сльози, на устах друзів памятні історії.
Трагічно обірвалась доля видатного земляка Михайла Тимочка, вона відгукнулася болем в серцях всіх хто знав цю  хорошу, енергіну й працелюбну людину. Він залишив по собі багато ідей, які його колеги по роботі втілюють в життя й нестимуть на пятдестал науки та історії. В памяті багатьох Михайло Федорович залишиться « Апостолом правди і науки», автором понад 500 наукових праць, сильно жагучим до пізнання життєвих периферій.
Згоріла свіча доброї та щирої душі, одні втратили брата, інші великого учителя, громадського діяча, але одного осіннього дня він таки повернувся у рідне село вшанованим в меморіалі.