Інтерв’ю

ЖИТТЯ ЗА НОВИМ КОДЕКСОМ

Досить жвавого обговорення набрав чинний новий кримінально-процесуальний кодекс. Самі представники Феміди знизували плечима та брались за голови в очікуванні тлумачення деяких його розділів. Тепер, коли пристрасті навколо нового КПК потроху вщухли, ми вирішили більш докладніше дізнатись про новоприйнятий закон у міжрайпрокурора Федора ПАВЛЮКА.

–       За новим КПК міліція повинна порушити кримінальну справу впродовж 24 годин з моменту надходження заяви і розпочати розслідування. Скажіть, будь-ласка, це плюс чи мінус. Творці Кримінального процесуального кодексу кажуть, що це добре, а яка Ваша думка з цього приводу?

–       Прокуратура виконує вимоги, які покладені на неї законом. Відповідно до нового Кодексу відбувається наступний процес: поступає у райвідділ міліції заява або повідомлення про злочин. Всі заяви реєструють у книзі єдиного обліку заяв і правопорушень. Такий облік заведено в райвідділі міліції.

Які ж у цьому випадку можуть виникати питання? Краще, коли особа безпосередньо звертається з письмовою заявою, приходячи в райвідділ міліції. Тоді правоохоронці можуть якомога швидше та безпосередньо розглянути дану заяву, і внести у єдиний реєстр. Тобто, законодавець виділив 24 години, протягом яких слідчий повинен з’ясувати обставини, які мають значення для предмету доказування, з»ясувати чи є у заяві , повідомленні ознаки кримінального правопорушення. Якщо порушення є адміністративне, воно вноситься до журналу обліку заяв і правопорушень , а в подальшому службова особа райвідділу міліції складає протокол про адміністративне правопорушення. Якщо порушення є кримінально-карним , воно обов»язково заноситься у єдиний реєстр досудових розслідувань.  У випадках нанесення громадянам тілесних ушкоджень, потерпілий подає заяву в райвідділ міліції (раніше особа зверталась до суду).  Письмову заяву приймає слідчий, попереджає особу про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин і  вносить дані у Єдиний реєстр досудових розслідувань. Дальше відбувається процес розслідування у порядку, визначеному новим КПК.

–       Скільки триватиме розслідування?

–       Процес досудового розслідування кримінальних правопорушень ( крім проступків ) визначено законом і його здійснюють протягом двох місяців. У подальшому, якщо це тяжкі та особливо тяжкі злочини – відповідно розслідування продовжує районний прокурор, прокурор області, Генеральним прокурором або його заступниками, але не більше дванадцяти місяців.

–       До категорії кримінальних привели адміністративні й низку злочинів невеликої  важкості. Скажіть, будь ласка, чи це введе в оману пересічного громадянина?

–       На цей час не прийнято ще закону, який регулює провадження стосовно кримінальних проступків. Ми діємо тільки в тих межах, які є на даний час, керуючись кримінальним кодексом та тими правопорушеннями, які у ньому зазначені. Лише правопорушення передбачені чинним Кримінальним кодексом  вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і, відповідно по них проводиться досудове слідство.

–       У КПК виникло таке поняття, як угода. Хто, де і з ким та про що домовлятимуться?

–       Законодавцем визначено види угод у кримінальному провадженні. Це є угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинувачуваним та угода між прокурором і підозрюваним (обвинувачуваним) про визнання винуватості. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою, як законодавець визначає, потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого. Домовленості щодо угоди про примирення можуть проводити самостійно потерпілі, підозрювані чи обвинувачувані, захисник і представник або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами, крім слідчого, прокурора або судді. Тобто, в угоду про примирення ми не можемо втручатися, тільки фіксуємо сам факт.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинувачуваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості, в якій бере участь потерпілий, не допускається.

–       Розкажіть, будь ласка, про домашній арешт згідно з новим КПК?

–       Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному чи обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яку підозрюють, обвинувачують у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого суддю, якщо цей захід застосовано під час судового провадження, з метою контролю за особою, яка перебуває під домашнім арештом. Працівники міліції мають право навідуватись до цієї людини, брати письмові пояснення, використовувати електронні засоби контролю. Термін дії ухвал слідчого й судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. При необхідності, за клопотанням прокурора, це може тривати до завершення досудового розслідування. Сукупний термін перебування під домашнім арештом не може перевищувати шести місяців.

–       Поняття «слідчий суддя». Як його характеризує новий КПК?

–       Це визначено чинним кримінально-процесуальним кодексом, особою слідчого судді, раніше цього в кримінальному процесі не було. У статті 3, визначення основних термінів цього кодексу, зазначено, що це є суддя суду першої інстанції, до повноважень якого передбачено здійснення повноважень згідно з кодексом судового  контролю за дотриманням прав, інтересів осіб. Слідчий суддя обирається зборами суддів і складу суддів цього суду. Фактично введено цю посаду для того, щоб кримінально-процесуальна особа здійснювала, як вказано, контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів конституційних громадян при обранні запобіжних заходів під час проведення окремих слідчих дій, які потребують дозволу суду. Саме ця особа буде зазначати, чи правомірно застосовують такі заходи і здійснювати контроль за дотриманням прав усіх учасників процесу.

–       Розкажіть про вибір захисника та внесення до обов’язкового державного реєстру адвокатів?

–       На цей час ще не створено реєстру адвокатів. У перехідних положеннях до КПК вказано, що до створення цього єдиного реєстру такими повноваженнями користуються діючі адвокати, які входять до адвокатських об’єднань, спілок. Коли особа має юридичну освіту, здала кваліфікаційні іспити та стала професійним адвокатом, вона може грамотно надати юридичну допомогу. В подальшому, при внесенні адвокатів у єдиний реєстр, ми будемо залучати до кримінального провадження осіб, включених у цей реєстр. А поки що право вибору є вільним.

–       Відтепер тіло з моргу можна буде забрати тільки з дозволу прокурора. Чому так, чи це не спричинить додаткових проблем та чи дійсно судово-медичні експертизи стануть необхідними й обов’язковими?

–       На всі випадки смерті виїжджає слідчо-оперативна група. Слідчий, на місці виясняє всі обставини смерті, чи є ознаки кримінального правопорушення, чи людина померла своєю смертю. Коли слідча група приїжджає до будинку, в якому знаходиться перестаріла жінка, яка перебуває на обліку в лікаря з приводу серцево-судинних чи інших захворювань, викликають лікаря, який її обстежував її та консультував. Він повинен надати свідоцтво про причини смерті. У цьому випадку тіло людини не направляється на експертизу. В інших випадках, коли слідчий виявляє тіло на вулиці, особа невпізнана, є ознаки удушення, отруєння, тобто, коли є підстави вважати, що могла бути насильницька смерть особи, причину смерті повинен встановити судово-медичний експерт. Прокурор, після проведення судово-медичного розтину, дає дозвіл на видачу трупа. Прокуратура не стане ланкою, через яку може виникнути затримка у похованні померлого.

–       Як поводитись громадянам із прийняттям нового закону?

–       Кожен пересічний громадян окрім цього закону, повинен керуватись своєю правосвідомістю, людськими законами, нормами моралі й поведінки. Не порушувати вимог  кримінального, адміністративного та інших законодавств.  Зі своєї сторони органи прокуратури максимально забезпечать діяльність і впровадження в життя нового Кримінального процесуального кодексу, забезпечення захисту прав та інтересів учасників кримінального процесу.